- Вимірювання діаметра обсадної колони ↑
- Водопідіймальна труба ↑
- Зворотний клапан ↑
- Утримує трос ↑
- Відео: як опустити насос в свердловину своїми руками ↑
Наша сеть партнеров Banwar
Монтаж насосу - один з головних кроків на шляху до облаштування автономного водопостачання заміського будинку, оскільки від правильності виконання даної процедури залежить функціональність всієї системи. Звичайно, краще довірити установку фахівцям і не переживати з приводу остаточного результату. Однак деякі власники ділянок намагаються заощадити на даних роботах, намагаючись вирішити задачу самостійно. В цьому випадку необхідно знати, як опустити насос в свердловину своїми руками, і які заходи слід виконати безпосередньо перед монтажем. 
Установка погружного насоса в свердловину
Вимірювання діаметра обсадної колони ↑
Щоб опустити насос в свердловину самому, необхідно попередньо вивчити її конструкцію. Найважливішим параметром є діаметр обсадної труби, від якого і слід відштовхуватися при виборі габаритів погружного приладу. Як правило, в паспорті на обладнання виробник вказує мінімально допустимий діаметр свердловини. Зазвичай він на 10-20 см більше діаметру насоса.
Не слід встановлювати прилад впритул з обсадної трубою, оскільки він не буде достатньо охолоджуватися під час роботи, що призведе до перегріву і швидкої поломки. Крім того, навіть при незначному перекосі можливий клин, і в гіршому варіанті можна втратити свердловину.
Габарити насоса повинні відповідати діаметру обсадної труби
Водопідіймальна труба ↑
Тип трубопроводу залежить від поставлених перед насосом завдань. Якщо прилад буде використовуватися виключно для поливу ділянки і наповнення ємностей, тоді можна застосувати гнучкий шланг, який приєднується до вихідного патрубка через перехідну муфту.
Порада. Гнучкий шланг зручно використовувати при тимчасовій установці насоса. В цьому випадку апарат легше опускати, піднімати і переміщати з одного місця на інше.
При стаціонарному розміщенні насосного обладнання краще придбати пластикову або металеву водопідіймальну трубу. При цьому максимальний напір, що видається насосом, повинен бути менше граничного тиску, на яке розрахований трубопровід.
Зворотний клапан ↑
У замкнутих системах водопостачання застосування зворотного клапана є обов'язковим. Однак не всі заглибні моделі забезпечені даними пристосуванням. Наприклад, досить популярний насос Водолій не має вбудованого зворотного клапана, тому його необхідно додатково встановити перед тим, як опустити обладнання в свердловину.
Клапан встановлюється безпосередньо в напірний патрубок за допомогою спеціального перехідника. При цьому всі з'єднання повинні додатково герметизувати, наприклад стрічкою ФУМ.
Комплект для підключення трубопроводу для насосного обладнання
Утримує трос ↑
З боків вихідного патрубка насосу перебувають вушка, призначені для кріплення сталевого троса, навантаження на розрив якого повинна бути в п'ять разів вище маси апарату. Один кінець троса протягується через одну або дві вушка і фіксується спеціальним металевим кріпленням. Другий кінець кріпиться до карабіну, встановленому на оголовке свердловини.
Шнур живлення і водопідіймальну трубу скріплюють пластиковими хомутами або ізоляційною стрічкою через кожен метр. При цьому кабель не докладайте надмірних зусиль, так як це може призвести до його пошкодження. Трос також можна закріпити до труби нещільними хомутами в декількох місцях, щоб він не перекручувався з трубопроводом і кабелем в процесі опускання обладнання.
Кріплення троса і кабелю
Щоб правильно розрахувати, на яку глибину опускати насос в свердловину, слід врахувати кілька моментів. З одного боку, існують обмеження виробника, які стосуються мінімально допустимої відстані до дна нижньої (забірної) частини приладу. У більшості моделей цей показник повинен бути не менше 0,5 м.
Порада. Якщо вода подається з домішками піску, що свідчить про великому скупченні мулу на дні, необхідно підняти насос ще на 0,5-1 м.
Іншим параметром, що впливає на розміщення насосного обладнання, є динамічний рівень води, який вказується в технічній документації на свердловину. Бажано опускати апарат на 3-4 м нижче даної позначки. У будь-якому випадку під час роботи він повинен повністю занурюватися в воду, оскільки сухий хід приведе до швидкого перегріву деталей, їх деформації і поломки.
У паспорті на обладнання серед інших технічних характеристик вказана максимальна висота підйому води, яку теж слід враховувати при розрахунку глибини опускання насоса в свердловину. Наприклад, якщо максимальний напір становить 50 м, а динамічний рівень знаходиться значно глибше, тоді прилад не підійде для такої свердловини.
Схема правильної установки погружного насоса
- При великій глибині монтажу необхідно залучити 2-3 чоловік, оскільки маса обладнання разом з трубопроводом, тросом і канатом буде значною. Для свердловини глибиною 50 м вона становить понад 100 кг.
- Опускання потрібно проводити плавними поступальною ходою, не допускаючи прокручування насоса і ударів корпусу про внутрішню поверхню обсадної труби.
- Кабель і трубопровід в міру занурення пропускаються через оголовок свердловини. Коли агрегат досягне розрахункової глибини і повисне на тросі, водопідйомна труба обрізається на деякій відстані від оголовка, який монтується зверху обсадної труби.
- Після установки насоса слід перевірити його функціональність. Якщо натиск і якість свердловини води задовольняють вимогам, водопідйомна труба підключається до трубопроводу, прокладеному на поверхні.
Відео: як опустити насос в свердловину своїми руками ↑
Перед тим як опустити насос в свердловину, слід ретельно вивчити всі тонкощі процесу. Недотримання технічних вимог при виборі обладнання та правил монтажу може привести до порушення функціональності системи водопостачання. Тому для реалізації поставленого завдання краще довіритися фахівцям з великим досвідом подібних робіт.
