Наша сеть партнеров Banwar
Неймовірно, але факт: у 2016 році Україна скоротила витрати на оборону 
Дуже цікаву статистику оприлюднив вчора Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI). Виявляється, в 2016 році Україна скоротила реальні витрати на оборону.
"Не дивлячись на те, що номінальні витрати Києва на оборону зросли з 79 млрд грн в 2015-му році, до 87,5 млрд грн в 2016-м, у валюті і фіксованих цінах ця цифра скоротилася з 3,62 мільярда, до 3, 42 млрд дол. США. у порівнянні з попереднім роком, в 2016-му частка витрат на оборону впала з 4 до 3,8% ВВП ", - повідомили в SIPRI .
Таке незначне скорочення витрат на оборону в 2016-м, в порівнянні з 2015-м роком можна пояснити інфляцією з одного боку і певним зниженням інтенсивності бойових дій на Донбасі - з іншого.
Однак, рано розганяти # зраду і посипаючи голову попелом кричати: "Все пропало!". Якщо згадати 2016 й рік, то українська армія, навіть з таким фінансуванням, зробила величезний крок вперед у своєму організаційному розвитку і матеріальному забезпеченні, а також не дала ні сантиметра української землі окупантам, на відміну від того ж 2015 го року.
І це при тому, що за даними того ж SIPRI, в цей же час Росія збільшила витрати на оборону і вийшла за цим показником на чисте третє місце в світі. У минулому році Росія збільшила свої витрати до 69,2 млрд дол., Що на 5,9% більше, ніж було в 2015-му році.
Цьому також є логічне пояснення: в 2016-му році Росія загрузла у війні в Сирії, паралельно надаючи військову допомогу терористам Донбасу.
При цьому Сполучені Штати залишаються країною з найвищими в світі щорічними військовими витратами. Вони виросли на 1,7% і склали 611 млрд дол. Другу ж сходинку продовжує дуержівать Китай, військові витрати якого збільшилися на 5,4% - до 215 млрд дол.
Взагалі, так званий військовий бюджет, з самого моменту проголошення української Незалежності, був болючою темою. За оцінками експертів, ніколи українська армія не отримувала того обсягу коштів, які були б необхідними для її повноцінного функціонування. Чи не отримує вона і зараз, але це зовсім інша історія.
Власне, через такого недбалого ставлення держави до своїх збройних сил, ми і отримали на початку 2014-го року ту картину, яку отримали: голу-босу-голодну армію, в якій не було чим заправити недораспроданние залишки військової техніки.
Після російської агресії в березні 2014-го року, ставлення до збройних сил з боку української влади кардинально змінилося, проте було вже пізно - армію довелося відбудовувати заново буквально на ходу. Хочеться відзначити, що держава тут досягло чималого прогресу: за даними того ж SIPRI, військові витрати України між 2007 і 2016 роками збільшилися на 28%.
Звичайно, фінансування української армії в останні роки значно збільшилася, однак і потреби цієї самої армії суттєво зросли. Сьогодні це армія не просто воюючою держави - це армія держави, яке, на хвилиночку, веде війну на своїй території проти окупаційних військ країни, у якій третій за величиною військовий бюджет в світі!
"Народ, який не хоче годувати свою армію, буде годувати чужу" - сказав колись Наполеон Бонапарт, і світова історія не раз підтвердила його правоту. На щастя, нинішня українська влада усвідомлює цю істину і, незважаючи на невелику пробуксовку, певні поступальні зрушення все ж відбуваються.
Згідно зі Стратегією національної безпеки України і Концепції розвитку сектора безпеки і оборони України щорічне бюджетне фінансування сектора безпеки і оборони має становити не менше 5% від валового внутрішнього продукту (нагадаємо, що в 2015-му цей показник становив 4%, а в 2016- 3, 8%), тому в Державному бюджеті України на 2017 рік закладено суму в 129,3 млрд грн.
З огляду на те, що інфляція в Україні трохи призупинилася, є всі підстави сподіватися, що за підсумками 2017 року ми вкладаємося в заповітні 5% ВВП і наша армія буде забезпечена у відповідності з усіма її потребами. Адже, повторимося: "Народ, який не хоче годувати свою армію, буде годувати чужу".
