Наша сеть партнеров Banwar
Внутрішнім водопроводом прийнято називати системи холодного водопостачання (ХВП) будівель, які в загальному вигляді являють собою сукупність елементів і пристроїв, об'єднаних в єдиний інженерний комплекс, основними функціями якого є прийом води від зовнішніх джерел і її транспортування (подача) до водорозбірних пристроїв.
Основними елементами систем внутрішнього холодного водопостачання будинків є:
- точки підключення до зовнішніх джерел води, звані уведеннями;
- водомірні вузли, що забезпечують контроль і підрахунок надходить від зовнішніх джерел води;
- пристрої й устаткування для очищення води;
- пристрою і установки для підйому води (насосні станції);
- мережі магістральних, розподільних і підвідних трубопроводів, що забезпечують доставку води до водорозбірних точках;
- запірна, водорозбірна і регулювальна арматура.
Головним нормативним і керівним документом, який регламентує технічні вимоги до внутрішніх систем ХВП будівель, є СП 30.13330.2012 «Внутрішній водопровід і каналізація будівель» (актуалізована редакція старого СНиП 2.04.01-85 * з аналогічною назвою).
Залежно від функціонального призначення водоспоживальні будівлі або об'єкта розрізняють такі види внутрішніх водопроводів (систем ХВП):
- Господарсько-питні - для подачі очищеної питної води;
- Виробничі - для забезпеченням водою різних виробничо-технологічних процесів;
- Протипожежні - для гасіння пожеж (зазвичай використовується вода, непридатна для пиття).
Розглянемо основні схеми організації систем внутрішнього водопроводу в сучасних будівлях.
Однією з найбільш поширених і найпростішою у виконанні є схема внутрішнього водопроводу без водопідйомних установок і пристроїв (водонапірних резервуарів, насосів і т.п.), загальний вигляд якої наведено на Рис.1. Реалізація даної схеми можлива тільки якщо величина напору, створюваного в зовнішньому водопроводі, буде достатня для стабільного забезпечення водою максимально віддаленої водозабірної точки. Дана схема виконується з нижнім розведенням (в підвалі).
Рис.1. Схема внутрішнього водопроводу з нижнім розведенням без водопідйомних пристроїв
1 - стояки; 2 - запірний вентиль; 3 - розводяща лінія; 4 - трійник з пробкою для спуску води з системи; 5 - водомірний вузол.
Якщо ж в години максимального споживання води (в житлових будинках зазвичай це вечірній час) тиску в підвідному (зовнішньому) трубопроводі міської мережі не вистачає для забезпечення стабільної подачі води до самих верхніх водорозбірних точках, необхідно використовувати схему з верхньою розводкою і напірним резервуаром, представлену на рис.2.
Мал. 2. Схема внутрішнього водопроводу з верхнім розведенням і водонапірним резервуаром (без насоса, що підкачує):
1 - поплавковий клапан; 2 - водонапірний резервуар; 3 - контрольно-спускний кран; 4 - водомірний вузол; 5 - введення в будівлю.
У високих багатоповерхових житлових будинках для подачі води на верхні поверхи може знадобитися установка додаткового насоса, що підкачує на вводі в будинок, загальна схема якого продемонстрована нижче на Рис.3.
Рис.3. Схема установки підкачує відцентрового насоса на вводі в будинок:
1 - введення в будівлю; 2 - запірний клапан; 3 - зворотний клапан; 4 - відцентровий насос; 5 - водомірний вузол.
При недостатньому тиску води на вводі для гасіння пожеж в будівлях встановлюють спеціальні пожежні насоси з дистанційним пуском від пожежних кранів або автоматичним. Для підвищення тиску застосовують також пневматичні установки, що працюють на стиснутому повітрі, що отримується від компресора.
Мал. 4. Схема внутрішньої кільцевої водопровідної мережі:
1 - магістральний водопровід; 2 - зворотний клапан; 3 - водомір; 4 - підводка; 5 - розподільний трубопровід (стояк); 6 - введення.