- Все почалося з бажання відродити в нашому місті МТБ покатушки в стилі крос-кантрі. Раніше покатушками...
- Ми провели два незабутніх заходи.
Все почалося з бажання відродити в нашому місті МТБ покатушки в стилі крос-кантрі.
Наша сеть партнеров Banwar
Раніше покатушками у Вінниці займалися Віка і Діма Кравченки, а також Олександр, відомий в серед велосипедистів як VinAlex (прізвище, на жаль, я до сих пір не знаю). Покатушки проходили регулярно по вихідним від магазину ВелоЛіга. З ними я і почав кататися вперше, «по-серйозному» так сказати. Придбав перший досвід, дисципліну. Але в силу певних обставин Віка, Діма і Саша перестали «вести» покатушки, анонси та звіти майже ніхто не писав і все заглохло. Десь два роки був простий, у Вінниці масово і для всіх бажаючих ніхто не організовував покатухи, як робили це Діма, Віка і Саша. Ми з братом каталися самі, іноді з друзями. Інші робили так само - каталися окремими групками.
У наприкінці 2015 року директор магазину Велохаус підштовхує на цікаву думку: чому б не відродити те, з чого починав наш магазин - самим проводити покатушки? Хороша ідея!
У січні 2016 го з'являється сообщесвто в соцмережах - «Недільні покатушки», набираються передплатники, робиться пару закритих виїздів для розкрутки. І ось настає момент - відкриття теплого сезону. Перша покатушки, через мокру погоду, пройшла в складі 8 чоловік. Але друга! На другу стало, пам'ятаю як зараз, 27 осіб! Для мене це був успіх. 
Група починає швидко розвиватися, щонеділі регулярно проходили вилазки від магазину Велохаус. Дальність вилазок росла, доходило до 140 км за день. Каталися всюди: попереду болото - їдемо, попереду непрохідна стежка - їдемо, якщо треба йдемо.
Поступово формувався кістяк групи - 15 осіб. Це були ті люди які не могли вже без покатуха, для них це був спосіб саме висловитися, відчути свободу. Іноді ми робили екскурсійні покатушки з метою вивчити Вінницьку область.
Якось раз ми зробили «набіг» на черговий магазин, з метою забрати у продавця продукти, а натомість залишити гроші. Хтось із нас чітко підмітив: ми як пірати - робимо набіги на сільські магазини і вигрібаємо все звідти, «осушуємо» колодязі. І тут в голови наші і відклалося прізвисько нашому кістяку - пірати. А якщо враховувати, що багатьом з нас подобалася піратська тематика XVII-XVIII століть, то це прізвисько ще сильніше закоренілось.
Перший рік покатушек пройшов дуже продуктивно. Ми вже банда, друзі.
Але треба йти далі! На наступний рік було вирішено організуватися в велосипедний клуб. Ну і звичайно назва ми вибрали «Пірати».
Велосипед дає нам свободу, свободу від повсякденного перебування в місті. Велосипед дає нам пригоди. Дух свободи - стає девізом нашого клубу. У нас з'явився статут, прапор і трохи пізніше форма. 
Чим ми займаємося і чого досягли?
На звичайних покатушки ми вирішили не зупинятися, хоча вони і є основою нашої діяльності. Цілі клубу - розвиток велоруху в нашому місті і області (на перспективу), походи, невелика благодійність, участь і організація різних заходів пов'язаних з велосипедом, косплей на піратську тематику (іноді).
Пілотний рік для клубу також вийшов продуктивним. Кількість покатушек зросла, тепер ми проводимо не одну недільну, а вже 3 регулярних покатушки на тиждень: вечірній рейд або лайт, суботній лайт, недільна (як правило для досвідчених). Таким чином, ми даємо можливість новачкам приєднатися до нас навіть в розпалі сезону невеликими виїздами до 40 км. Для "лосів" проводяться вечірні рейди і недільні покатушки довжиною 100-170 км.
Ми провели два незабутніх заходи.
Перше це піратська веловечерінка з виїздом на природу на два дні довжиною в 130 км. Ночівля в наметах, багато випивки, конкурси, феєрверк, посиденьки біля багаття, шашлик, посвята новачків! А ще поєднали з відвідуванням «скарбів»: палацу і гробниці Потоцьких в Печорі та палацу графині Щербатової в Немирові. В цьому заході був весь наш клуб! Ми діяли як команда, кожен робив свою задачу, адже було 60 гостей не рахуючи клубу. 
Другий захід це 6-ти годинний веломарафон XCM «Поклик Деві Джонса». Для організації гонки у нас не вистачало досвіду, тому нам дуже сильно допомогло співтовариство Критична маса на чолі з Олександром Царевський. Гонку, як він потім сказав, ми провели на відмінно, як для першого разу. Було 25 учасників. 
В цьому ж році ми створили невеликий проект, який ще буде розвиватися - «Скарби Вінниччини». Суть проекту - об'єднати історію нашого краю і покатушки в одну подію. Заздалегідь вибираються місця з цікавою історією, занедбані місця, споруди, палаци, замки, храми - в кожному селі можна знайти щось цікаве. Таким чином ми заїжджаємо туди, куди і подумати не могли, накручуючи пристойний кілометраж. Після, на карті відзначаються ці місця і пишеться звіт про подвиг.
Сподіваюся це знайомство з клубом допоможе тим, хто не знає з ким і куди можна катати в Вінниці.
Ми раді всім - приєднуйтесь!
Помітили в тексті помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter.
У наприкінці 2015 року директор магазину Велохаус підштовхує на цікаву думку: чому б не відродити те, з чого починав наш магазин - самим проводити покатушки?Чим ми займаємося і чого досягли?
Помітили в тексті помилку?